Кожного разу, коли Феррарі та Шарль Леклер продовжують свою співпрацю у Формулі-1, ці новини супроводжуються розмовами про інших претендентів, яким пілот відмовив заради своєї головної пристрасті. Втім, нещодавно в подкасті Beyond the Grid монегаск відверто розповів про закулісні переговори.
За словами гонщика, у нього є менеджер, завданням якого якраз і є моніторинг ситуації в падоці та інформування про наявні можливості. Сам Шарль особистих перемовин не вів, але його представник спілкувався з іншими колективами, тож альтернативні варіанти дійсно існували. Однак зрештою сторони сіли за стіл переговорів із Феррарі і швидко досягли згоди.
Нікола Тодд та Фред Вассер
Цікаво, що інтереси Шарль Леклер представляє Нікола Тодд — син легендарного Жана Тодда, який привів Скудерію до чемпіонського домінування в епоху Міхаеля Шумахера, а згодом очолював FIA. Тодд-молодший має величезний вплив у падоці, а його зв'язки у вищих ешелонах влади команди з Маранелло перевищують рівень звичайного менеджера. Вважається, що саме він відіграв ключову роль у відставці колишнього керівника Маттіа Бінотто та призначенні Фред Вассер на початку 2023 року.
Мати менеджера з таким рівнем впливу дозволяє гонщику досягати бажаного без зайвого публічного галасу, хоча його позиції також залежать від ринкової вартості та результатів на трасі. Шарль Леклер відомий своєю неймовірною швидкістю та здатністю вичавлювати з машини більше, ніж вона може дати, через що уболівальники порівнюють його за самовіддачею з Жилем Вільневом.
Протягом останніх сезонів основними конкурентами у боротьбі за підписання монегаска були Мерседес, Ред Булл та Макларен. Керівники цих команд зважували як спортивні переваги від появи зіркового пілота, так і ризики порушити внутрішній баланс сил. Хоча в ЗМІ часто з'являються новини про візити менеджерів до моторхоумів суперників, такі зустрічі не завжди означають підготовку реального контракту — іноді це просто спосіб нагадати про інтерес на ринку праці.
Шарль Леклер та Льюїс Гамільтон
Коли на початку 2024 року Феррарі оголосила про майбутній перехід Льюїса Гамільтона, Шарль Леклер підписав довгострокову угоду, яка теоретично розрахована до кінця 2029 року, але містила опцію виходу у 2026-му на випадок провалу команди з новими технічними регламентами. Проте ситуація змінилася: Скудерія побудувала конкурентний болід і демонструє агресивний підхід до оновлень, хоча команда й припускалася операційних помилок.
Динаміка в інших колективах також трансформувалася. Коли підходив час активізації пункту про розірвання контракту, у Мерседес вже були повністю задоволені своїм складом. Переговори також велися з керівництвом Макларен, а наприкінці минулого року певний інтерес виявляв Астон Мартін, проте через внутрішні перестановки та прихід Едді Ньюї в команді панував певний хаос. Обираючи між сумнівними проєктами та рідною командою, монегаск обрав останнє.
Сам гонщик наголошує, що не хоче відмовлятися від своєї головної мети — стати чемпіоном світу саме у складі Феррарі. Він вірить у проєкт, у кожного працівника команди та в агресивний підхід Фреда Вассера, якому довіряє на двісті відсотків. Наступного разу, коли контракт підійде до кінця, Шарль Леклер вже перетне 30-річний рубіж, але його вірність червоним кольорам залишається непохитною.
За підсумками поточного сезону Шарль Леклер посідає 5 місце в особистому заліку пілотів, маючи у своєму активі 167 набраних очок.
Першоджерело: Autosport
