З моменту початку сезону 2026 року в Формулі 1 не вщухають суперечки щодо нових правил. Особливо гостро вони проявляються на трасах з великою кількістю поворотів, де машини не встигають повністю зарядити батареї за одне коло. Попри зміни, впроваджені перед Гран-прі Маямі, які частково зменшили критикований «йо-йо ефект» через різний рівень заряду, нові проблеми лише посилилися. Тепер алгоритми силового агрегату, які самостійно адаптуються до умов траси та стилю водіння, створюють додаткові труднощі. На Гран-прі Бельгії Оскар Піастрі назвав це «досить паршивим способом їздити на гонках».
Попри критику, змінити ситуацію найближчим часом не планують. Навіть попри те, що багато хто вимагає заборонити алгоритми машинного навчання, посилаючись на пункт B1.9.1 спортивного регламенту, який забороняє водієві використовувати будь-які електронні системи. Проте, як вважає технічний директор з інжинірингу Макларену Ніл Гулді, саме найкращі гонщики зможуть впоратися з цими викликами.
«Насправді ті водії, які розуміють, що їм потрібно робити, ті, хто націлений на результат, і є найкращими пілотами світу, все одно будуть найшвидшими», — заявив він в інтерв’ю під час літньої перерви. За його словами, тепер важливіше не лише максимальна швидкість, а й уміння мислити стратегічно, щоб ефективно розподіляти енергію. На прикладі Гран-прі Бельгії він зазначив, що Оскар Піастрі отримав трохи інший графік розподілу енергії, через що втратив кілька десятих, але зміг триматися поряд з Ландо Норрісом. «Ці речі збалансовуються. Ви все ще бачите різницю між сильними та слабшими гонщиками як у кваліфікації, так і в гонці», — додав він.
Захисник чемпіонського титулу Ландо Норріс здобув свою першу перемогу у сезоні на Гран-прі Угорщини
Основна проблема нинішніх правил — обмежена кількість енергії, яку може зберігати батарея. Оскільки її потрібно постійно підзаряджати, програмне забезпечення відіграє ключову роль у безпеці та продуктивності, щоб уникнути різкого вичерпання заряду. Алгоритми машинного навчання також допомагають інженерам знаходити «оптимальне коло» — комбінацію збору та використання енергії, яка забезпечує найшвидший час. Зміни, впроваджені перед Гран-прі Маямі, дозволили FIA обмежити збір енергії, пожертвувавши піковою швидкістю заради більш стабільного темпу. Однак це вимагає від водіїв максимальної точності у керуванні: надмірна агресія на виході з повороту може призвести до втрати швидкості та, як наслідок, до нестачі енергії пізніше на колі.
За словами Гулді, нинішні правила перетворюють гонки на тест на стратегічне мислення. «Це справді гра розуму, — каже він. — Навіть порівняно з епохою 2022–2025 років, коли машини з ефектом ґрунту вимагали від водіїв неймовірної концентрації, зараз додалося ще більше нюансів. Потрібно не лише правильно проходити повороти, а й оптимально розподіляти енергію, контролювати положення педалі газу та багато іншого».
Технічна складність задачі стосується не лише водіїв, а й інженерних команд. «Нам важче вичавити максимум з цих машин, і водіям теж важче. Врешті-решт, як завжди, найкраща комбінація машини, водія та інженерної команди показує найкращий результат», — підсумував він.
Нові правила 2026 року змінили динаміку гонок, але не зменшили роль людського фактора. Навіть попри те, що деякі пілоти, як-от Фернандо Алонсо, критикують зміни за те, що вони нібито зводять нанівець значення таланту, більшість експертів сходяться на думці: найкращі гонщики все одно знаходять способи виділитися. Це підтверджують і дані телеметрії з тестів у Бахрейні, де навіть на повільніших поворотах водії намагаються триматися на межі зчеплення, а швидші пілоти продовжують вигравати секунди.
Першоджерело: Autosport
